Історія відкриття
У середині 50-х років минулого століття група вчених на чолі з Д.М. Гаркуновим, який тоді служив у люберецькому НДІ експлуатації та ремонту авіаційної техніки, та І.В. Крагельським (керівник лабораторії загальної теорії тертя в Інституті машинознавства АН СРСР), звернула увагу на такий факт — м'яка мідь утворює на твердій сталевій поверхні захисну плівку, що перешкоджає тертю на порядок краще за змащення, спеціально розроблене для цієї мети.
Щобільше, процес цього вибіркового перенесення самоорганізовувався на ділянках, де матеріал сталевого штока зазнавав найбільших навантажень, тобто вся система, що складається з двох деталей, що труться, та шару оливи між ними, пристосовувалася до умов тертя. І як наслідок, якісно змінювалися результати тертя, а саме знос деталей зменшувався в рази. До речі, ресурс роботи циліндро-поршневої групи холодильних компресорів, так само, значно перевершує всі розрахункові строки, причому перевершує багаторазово, що абсолютно не вписувалося в наявну на той час теоретичну базу, дослідження дали змогу зробити висновок, що в зоні контактного тертя є такий собі надефективний режим змащування, що сповільнює процес зносу в десятки разів. Вивченням цього ефекту, незалежно один від одного, займалися десятки лабораторій у різних країнах.
Виявилося, що на поверхнях тертя компресорів також спостерігається «ефект вибіркового масопереносу», в деяких джерелах це озвучувалося як «ефект природної беззносності». Річ у тім, що компресор функціонує в режимі постійного і безперервного відновлення зношених деталей, а матеріалом для відновлення слугують мікрочастинки і йони міді, які вимиваються зі стінок мідних трубок безперервно циркулюючим холодоагентом, і ним же доставляються в зону контактного тертя. І з усіх металів, саме мідь наділена властивостями найефективнішого заповнення кристалічної решітки заліза.
На базі цього відкриття виникло нове поняття «реметаллізант», що в даному випадку вказує на наявність ефекту відновлення металу, а розділ науки, що вивчає цей ефект, називається трибологія.
Величезний внесок у розвиток цього напряму зробили першовідкривачі професор Д. М. Гаркунов і професор І. В. Крагельський, які понад півстоліття присвятили вивченню і розвитку трибології. Це відкриття принесло Д. М. Гаркунову світову славу. Так, у 2005 році йому присудили Золоту медаль Англійського королівського товариства інженерів-трибологів.
Сьогодні реметалізанти застосовуються практично у всіх видах техніки, в тих вузлах і агрегатах, де високі навантаження, в поєднанні з контактним тертям можуть призводити до прискореного зносу.
На фото: Вручення Д. М. Гаркунову Золотої медалі англійського королівського товариства інженерів-трибологів у посольстві Великої Британії Москва, 2006 рік